Завантаження
Володимир Дрозд, "Білий кінь Шептало"
"...сутеніє; раптом
на галявині — кінь — самотній".
Р. М. Рільке
Босий підпасок тягнув через бригадне дворище батіг — зимно блискало дротяне охвістя. Шепталові зсудомило спину: якось повесні він задрімав у приводі, підпасок дошкульно хльоснув, дротинки порвали шкіру, ранка, вподобана ґедзями, досі не гоїлася. Хлопчак наблизився до загорожі і хвацько стрельнув батогом, аж луна прокотилась од клуні, що на краю села, та сивою гадючкою повисла курява...
Інші твори цього автора:
Дивіться також:
- "Білий кінь Шептало" (скорочено)
- "Білий кінь Шептало" (аналіз)
- "Білий кінь Шептало" (шкільні твори)
- Шептало вважав себе розумнішим за інших коней і таємним приятелем конюха Степана. Чи так було насправді? Як доводилося білому коневі відвойовувати своє право в табуні залишатися особливим? Чому Шептало так ревно беріг свій статус? (та інші запитання)