Завантаження
Остап Вишня, "Літературно-мистецькі усмішки (збірка)"
"НАЩО МЕНІ ЧОРНІ БРОВИ"
Сиджу оце якось надвечір на Володимировій горі, дивлюсь на широкі задніпровські простори, на голубі ліси та на чудесний обрій…
Сиджу собі та й думаю, як би це так зробити, щоб прожити ще принаймні хоч років із півсотні…
У цей момент хтось до мене підходить і хтось мені говорить:
— Доброго вам вечора!
— І вам, — кажу, — доброго вечора!
Дивлюсь — знайома дівчина. Молода й гарна. Чорноока і струнка...