Завантаження
Лариса Письменна, "В негоду"
Він сказав: "Зніми з моєї руки годинник, давить…" Годинник лежав поруч на тумбочці, та він не повірив і кволим рухом помацав зап'ястя лівої руки. Я понесла з собою додому цей рух і смертельну — я знала про це — брезклість блідого обличчя. І ще — хрипкий натужливий подих. А зустрів мене страх перед тишею нашої, безлюдної зараз, квартири. Тиша, якої я так хотіла раніше, тепер обернулася лютим ворогом. Не порушена звуками його важких неквапливих кроків, вона паралізувала...
Читати повністю →