Завантаження
Василь Чухліб, "Груша-зимниця"
Одна-єдина груша на городі в бабусі Мокіїхи. Така ж стара, як і господиня. Але щовесни наче молоком облита, як каже дідусь Федір. Буйно цвіте. Хто не йде вулицею, грушею замилується. А бджіл до неї злітається — чи не з усього села!
Тарасик, Миколка і Тетянка повилазили на жердки, слухають бджолину музику. Забачила їх бабуся Мокіїха, кличе до обійстя. Виносить з хати соняшникового насіння в решеті.
— Пригощайтеся! — припрошує.— Уже посадила і соняшник, і гарбузи, а це трохи лишилося...