Завантаження
Юрій Федькович, "Таліянка"
1
Від матері я маленький оставсь, а батечка мого таки і не тямлю – покойні!… От і пішов поміж чужі люди. А чужі люди які? і роблю було день і ніч, і корюсь, най би малій дитині, а все-таки не було мені просвітлої години: а ти сякий, а ти такий! і шматок хліба не варта, що їси, не то що! От таке-то було. Хіба лиш одна гадина мене не їла…
Да на решті дав Бог доробитись і мені: вже маю і пару воликів своїх, і коровку, і овечок з пасемце...