Завантаження
Юрій Липа, "Вдячний шпак"
Ах, се був чудовий старий кавалір, сей гімназіальний учитель.
Він сидів коло відчиненого вікна свого домочка і дивився на високі акації довкола його двору.
— Е, шпачине товариство нині веселе! Як ваші справи, панове кури, — казав він і попахкував люлечку, а все на дворі веселилося під весіннім сонцем.
— Марто, обідати! — гукнув він, аж побачив катастрофу: мале шпаченя випало з гнізда.
— Що за необережність, — сказав учитель, піднімаючи жовтодзьобого. — Ну квартируватимеш у мене...