Завантаження
Всеволод Нестайко, "Переможець"
— То що, згоден? До сторожки й назад. Кілометра три буде, не менше.
— Ну, чого присікалась? Все одно програєш.
— То чого ж ти не хочеш, якщо я програю?
— Та час лише марнувать… І тебе, дурну шкода.
— Шкода?! Та ти просто боїшся. Що я тебе пережену, боїшся. Так і скажи! — це говорила Людка Беспалова — губи тонкі, ниточкою, очі гострі, мов колючки, — одчайдушне дівчисько.
Митько поглядав на неї зверхньо, поблажливо: чого, мовляв, причепилася до людини, дурепо!..