Завантаження
Іван Андрусяк, "Світло (Із дитинства Григорія Квітки-Основ'яненка)"
ШКІЦИ
Вони не такі, як від дзвона, — тонші, повільніші, не сколихують повітря, а мов самим повітрям і є, — проте знову видимі...
***
Сьогодні возили до знахарки.
Вона шептала.
Справді шептала — швидко-швидко, так що годі було щось розібрати.
Я не плакав. Я сміявся. Той шепіт був такий як лоскіт — не приємний, від маминих губ, коли хочеться усміхатись, а просто лоскіт — байдужий, грубуватий — і не хочеш, а сміятимешся.....