Завантаження
Автор Невідомий, "Рак-неборак і його вірна жінка (народна казка)"
Це було тоді, коли раки уміли свистати. Жили дід та й баба, а в них було три доньки – одна краща від іншої. Якось баба сказала найстаршій:
– Ану, візьми коновку та принеси води...
Дочка взяла коновку, зачерпнула з кринички води і хотіла уже йти, але рак-неборак – хап за коновку й не пускає. Дівчина у крик:
– Пусти мене, раче-небораче!
– Не пущу, мусиш бути моєю жінкою.
– Ніколи у світі я не буду жінкою клишоногого рака.
Рак-неборак потягнув її у воду...