Завантаження
Михайло Яцків, "Убийте мене!"
З досвітньої мряковини гостинцем виринає валка. Посувається поволі вперед, наче боїться і рада б повернутися. Не чути людського гамору, тільки — стукіт копит та Дзенькіт заліза. Спереду їдуть старші селяни, за ними — молоді. Валку веде зав'ялий, як граб, Фрей Булат.
Від Карпат долом-долинами — в селах і містах — стогне народ під фашистським чоботом. Селяни заморочуються самогоном, жінки сліпнуть, від плачу, молодь в'яне на очах, як лан в посуху...