Завантаження
Михайло Яцків, "Тихий світ"
Вечір дрімає над селом.
Старий мужик сперся на ворота, яблінка мече тінь на голову. З-під крисані та сивих брів дивиться глибока журба. За дорогою цямрована керничка. Дві нори б'ють в тій керниченьці, а в малім плесі вечірнє небо. Іде дівчина з коновками і здоровить старого тихим голосом.
Хлоп повів очима по обійстю, а журба била з серця, як та вода з нори, і летіла у тихий, вечірній світ. Обіймала село і ліс за селом, не находила границі та й вертала до серця.
Син йому не вдався...