Завантаження
Михайло Яцків, "Собака"
Ночами стерегла майно свого ґазди, терпіла голод і холод, а днями шниряла по чужих обійстях за поживою. Звичайна історія. Боки запались ямами.
Скулена, загнула хвіст під себе і гризла кістку. Але замерзла кістка була затверда на її зуби. Знеохочена, сіла. Була хвора, дрижала від морозу, а в її очах стільки суму…
Сніг куйовдився від морозного вітру, як волос старця, в серці якого дрімає гадюка.
Хтось загулюкав на собаку — вона попленталася дальше і знов сіла...