Завантаження

Микола Куліш, "Прощай, село"

ДІЯ ПЕРША
І
1
Уже й примеркло, а Роман ніяк не одійде од вікна. Виглядає. До сина Никандра:
— Таки тре було б поїхати до нього. Никандер (здвигнув плечима). Та куди, ще раз питаю? Роман. На станцію.
Никандер. А як він з округи, а то й від Дніпра? Аби ж написав, звідки приїде!
Роман. Хоть би за село назустріч!..

Читати повністю →