Завантаження

З поверненням нашої славної Радянської Армії я міг вільно ходити по Львову.
Червневого вечора відпочивав я у сквері між вулицями Лисенка і Дарвіна. Розщебетана дітвора, дівчата і військова молодь, неначе пташки, всіяли алеї і лавки скверу.
Підійшов інвалід, глянув уважно на мене, попросив місця і сів поруч.
Почалася розмова. Він все ще перебуває під впливом недавніх подій і ділиться ними зі мною.
— Вибачте, — говорить він, — я тяжко контужений і тому не пригадую прізвищ і дат...