Завантаження

І
Неділя вставала з-за хмари. З хати вийшла мрія. На воротах привітала її ластівка, в садку зозуля. Вулицею линув спокій, обіймив мрію і став оповідати казку, а вона леліяла тиху співанку.
Роман Ничаєнко сперся на вікно, слухав казки і пісні і не знав, звідки вони — з серця чи з предковічної давнини.
Благовісне сонце пливло в світлицю, цілувало задуманого Шевченка і в'язало струни до його грудей.
Музика ходив по хаті.
Нечайно перервав тишину шум крилець — на вікно прилетіла біла голубка...