Завантаження
Михайло Яцків, "Христос у гарнізоні"
І
Земля пахла весною, день навперед ночі, а ніч навперед дня краще вибиралися, лиш в мурах криміналів нудьга костеніла, суворий холод мертвів, неволя заціплювала зуби, кривда стогнала, сухоти розводили своє гніздо, прокльони снували, мов тіні, сльози просякали із стін…
Живі на світі йдуть попри ці могили, не згадають, що тут їх брат, не згадають, що не на все є людське право, не в кожній карі їх правда, не розмечуть сих мурів, лиш га— морять весело, йдуть і проходять…
Смутне світло н..