Завантаження

Встав я — ще світанку не було, та й пішов шукати роботи і щастя.
Приходжу до Яблінки — там хати великі, а віконця лише на півтора ліктя, і то зсередини поприбивані, а хати чорні, як заїзд до корчми.
Приходжу до Порогів, а там ще гірше, ніж в Яблінці. Хати з доброго дерева кладені, але недокінчені, зверху лубами понакривані. Підходжу до тартака, настав вечір. Треба десь повернути на ніч. Повертаю до одного ґазди і питаю в ґаздині, чи не переночував би я в них. А вона каже:
— Або я бороню?..