Завантаження
Михайло Яцків, "Furia addormentata…"
Над нашою землею нависла смертельна чорна хмара — війна.
На розі вулиці стояв пес і грів до сонця погризений xpeбет. В шинку пиячили інваліди, на городі одчайдухи "грали в щастя" і стріляли в кружало. За муром був цвинтар, звідки долітав похоронний спів-молебень…
Я нудьгував зі сотнею за містом. Хандра придавила нас всіх, як сірий проклін. Я блукав по старому, опустілому парку.
На віддаль руки сиділо на гілці пташеня. Маленький, скулений пролетар дивився на мене чорним очком...