Завантаження
Маріанна Кіяновська, "Ти мовчиш. Чорний віск..."
Ти мовчиш. Чорний віск. Ніч тече попід віями нам.
Атавізм, божевілля: я знову втікатиму в нетрі,
Де дерева не ті, де з горіха хтось вилущить храм.
Там єдина свіча — нагла смерть для безумної нетлі.
Чорні голови наші — сумні, покаянні, лихі.
На дровітнях птахи — пустотливі і майже незрячі...