Завантаження
Тетяна Власова, "Ступаючи втомлено, але впевнено, твердо й ставно..."
Ступаючи втомлено, але впевнено, твердо й ставно,
Андрій заходить у місто, якого могло не стати.
Світла тут не було давно — здається, з березня, може, з лютого.
Його зустрічає запекла земля і вітають запеклі люди.
Дивний день, коли радість змагається із тривогою...