Завантаження
Дмитро Загул, "І невже ж це правда, що напередодні..."
І невже ж це правда, що напередодні
Вічної руїни, певного кінця
Освітило сонце на краю безодні
Променем надії змучені серця?
Ні! Я вам не вірю, що кінець так скоро,
Що й оця надія згине з нами враз...