Завантаження
Анатолій Григорук, "Скільки злодюзі не красти, не мине він напасті"
У Денискового тата золоті руки. Він що хочеш злагодить: і гойдалку, і свистка, й годівничку, і лука зі стрілами. А оце вчора взяв цупку дротину й поробив Денискові та всім його друзям ловкенькі ключечки. Щоб ними обручі котити.
— Тренуйте, хлопці, ноги, — добродушно усміхаючись, сказав тато. — Та так, щоб могли смаленого вовка догнати.
От вони цілісінький день свої ноги й тренують — бігають з обручами наввипередки, поки й сили стане. Обгасали всю закутину села, вихопились у поле...