Завантаження
Анатолій Григорук, "З курми лягай, з півнями вставай"
Дениско залюбки став ходити в дитячий садок. Там у нього і друзів повно, і різних іграшок та розваг уволю.
Одна біда — не любить він раненько вставати. Всім його домашнім ніколи. Кожен квапиться, бо одному на роботу треба, другому — до школи. А Денискові байдуже — вилежується, як лінивий кіт на печі.
Щоб він уставав, його підохочують спершу лагідно, ніби жартуючи.
— Сонце на ялинці, а ми ще в перинці, — каже, усміхаючись, бабуня.
— Люди жати, а ми на лежанці лежати, — додає мама...