Завантаження

Анатолій Григорук, "І з посміху люди бувають"

Моїм донькам — Оксані, Олесі й Алісі
Дениско Бублик — звичайнісінький п'ятилітній хлопчик. Тільки білявий чубок стирчить у нього, як гребінь у задерикуватого півника. Та ніс трохи ґудзиком і весь у ластовинні. Та один передній зуб хилитавсь, хилитавсь, а оце три дні тому — хрусь, випав і десь у траві загубився. То замість нього чорніє тепер у Дениска в роті невеличка квадратна дірочка...

Читати повністю →