Завантаження
Анатолій Григорук, "Чим хата багата"
Визолотило сонце лани. Скрізь розпросторився густий гарячий дух стиглої пашні.
Денисків тато і днює й ночує в полі. Він у комбайнерів за бригадира, і роботи в нього у жнив'яний час — непочатий край.
Дениско так, бува, скучить за татом, що більше й витерпіти несила. Тож відпроситься в домашніх, осідлає замість коня довгу лозину — й біжка на лан. Перетне ріденький лісок, за ним ярок та смугу колючої стерні, і вже ось він, у кабіні татового комбайна, що пливе по безмежному жовтому морю...