Завантаження
Анатолій Григорук, "Чий песик?"
Ох же й поталанило Олешкові з Олельком! Вертався їхній тато з косовиці й коло млина, на греблі, приблудного песика знайшов. Кумедного такого. Капловухого, окатенького.
Напоїли хлопці знайду молоком. Відігріли. Викупали. Став песик у них жити.
І добре йому було б у братів. Тільки ж ніяк вони не поділять його між собою.
Почне збиратись Олешко на полювання. Закине за плече пластмасову рушницю, почепить песикові на шию мотузяного повідка, хоче на двір іти. А Олелько вже й тут...