Завантаження
Леонід Куліш-Зіньків, "Рано і пізно"
Попросила мама синочка Ховрашка, щоб той назбирав серед поля трохи пшеничних зерен.
— Незабаром, синочку, настане зима. Сніг вкриє землю білою скатертиною, морози прийдуть до нас злі-презлі. Отож треба нам їжею на зиму запастись. Я, — продовжувала мама, — піду ген далеко, аж на те поле. А ти тут поблизу нірки трохи зерна назбираєш.
— Ще так рано?! — сказав у відповідь Ховрашок. — Полежу ще трішки.
Пішла мама на далеке поле, а малий продовжував ніжитись у нірці...