Завантаження

Юрій Яновський, "Шпигун"

Мені випадало бути шпигуном. Правду кажучи,— мало-приємна річ. Але діло — є діло. Треба було влазити і в таку шкуру. А сам, повірите, як дерев'яний. Не почуваю образу — і квит. П'єска й без того попалася кволенька, а шпигун в ній — і говорити нема чого. Читав я, читав — тут і Кіплінг і Конан-Дойль 2, і все, що хочете. Почав людей розпитувати, на суди ходив, де я тільки не був! Надійшов і день спектаклю, а який він собою — цей шпигун — будь він проклятий! — уяви не маю...

Читати повністю →
загрузка...