Завантаження
Михайль Семенко, "Поклик віків"
Зве мене до сталевих окреслів і бетонних мостів,
До ланцюжних перил і камінних барикад,
Прийме мене в свою пащу беззлобний, байдужий гнів,
І стане доля безсило круг — спаяний — розмикать.
І чорні димарі розмалювали небо пекельним змістом,
Принадним лісом підкреслюють краєвид...