Завантаження
Микола Руденко, "Засурмили вітри"
Засурмили вітри, об сосну розбиваючи крила,
Зачастили до саду зайці з помертвілих лугів.
То зима у степах вікові фоліянти розкрила.
А дерева — мов знаки на білій сторінці снігів.
Лиш замовкнуть метілі — і, в кожен вдивляючись атом,
Зорі шлють на хати дивних снів мовчазну течію...