Завантаження
Микола Руденко, "Я визрів і прозрів"
Я визрів і прозрів — мені нема неволі
І слово не вмира на зімкнутих вустах.
Душа моя живе, неначе вітер в полі, —
Крилатим немовлям шугає по світах.
Я бачу крізь сонця — я так далеко бачу,
Що байдуже мені до всіх моїх скорбот...