Завантаження

Михайло Коцюбинський, "Сміх"

Оповідання
Бліда, невиспана пані Наталя одхилила двері з спальні в столову, де вже стирала порохи Варвара. Защібуючи на ходу білу ранішню блузу, вона тихо і наче з острахом поспитала:
— Ви ще не одчиняли віконниць?
Варвара кинула стирку і наважилась бігти.
— Зараз поодчиняю.
— Ні… ні, не треба… Хай будуть зачинені цілий день! — бистро й налякано наказала вона наймичці.
Кремезна Варвара здивовано підняла на неї своє широке, землистого кольору обличчя.
— Сьогодні десь неспокійно в городі...

Читати повністю →