Завантаження
Микола Руденко, "Гроза в горах"
І тиша. І гори. І небо, й ріка,
Що зорі шліфує в собі об каміння.
В незрушнім повітрі сторожкість така,
Мов скоїтись має якесь потрясіння.
Вслухайся, завважуй: дихнув вітерець —
І глипнуло око, що з обрію стежить...