Завантаження
Микола Руденко, "Де люті хуги плутанку снували"
Де люті хуги плутанку снували,
Де світла меншало із кожним днем,
Камінні щелепи пережували
Нас так, що видалось: не оживем…
Ще всюди ніч, тривають наші муки —
Та все ж пульсує в скронях свіжа кров:
Із моря сліз, розлуки і розпуки..