Завантаження
Ольга Кобилянська, "Лист засудженого вояка до своєї жінки"
Моя дорога жінко, моя люба Марійко!
Я здоров і бажаю і тобі, з ласки бога, такого самого здоров’я.
Більше не можу казати. Що далі буду оповідати, се важке, Маріє, і я знаю, що я тобі моїми словами справлю жаль, але я мушу тобі щиру правду сказати. Се хоче і господь. І бог, і я сам-один свідок того, що я маю в своїй душі, що тобі пишу, і який я по правді є.
Так, Маріє.
Не дуже давно тому снилося мені, що я був вмерлий, причім було чутно і якісь вистріли з крісів...