Завантаження

Дмитро Ткач, "Жди, люба дівчино"

Корабельний кок Федя Карпенко тільки що нагодував команду, помив та сховав посуд і порається на камбузі. Тре чистою ганчірочкою пофарбовані білилом стіни, хоч вони й так аж світло вбирають; вишкрябує великим важким ножем масні плями на столі; миє шваброю підлогу. Все це робить він, хоч і ретельно, але мляво, поволі, ніби навмисне розтягує роботу якна-довше.
Та воно так і є. Федя добре знає, що після того, як він упорається на камбузі, робити йому нічого...

Читати повністю →