Завантаження
Євген Гуцало, "Прелюдія весни (уривок)"
В той лютневий день, перебуваючи під магічним впливом загадок, мені хотілось розмовляти з природою саме їхньою образною мовою, сповненою таємничої краси. Задерши голову до сонця, що розкошувало над селом, я сказав йому: "Ти — золота верба, стоїш посеред села, розпустила гілля на ціле Поділля!" Підставляючи пригорщі під сонячні промені, наче намагаючись сховати для себе назавжди дещицю їхнього сяйва, я сказав їм: "Ой ви ж золоті батоги з-за лісу та з-за пралісу!..
Читати повністю →