Завантаження
Василь Симоненко, "Поет"
Я жив не раз, хоч не в одній оправі,
Вмирав не раз і знову воскресав,
Серцями людськими, мов каменем, кресав,
Втопивши біль у віковій заграві:
Тоді як ви плелися невеселі,
Опутані кайданами, в катівні, —
Мартинові під ваші сни наївні..