Завантаження
Григорій Сковорода, "Возлети на небеса, у версальські хоч ліса"
Про таємну в нутрі та вічну веселіть боголюбних сердець. Із цих зерен: “Веселість серця — життя чоловіку, а радування мужа — довгоденне”. “Коли хто погубить душу свою заради мене, той спасе ії (1). “Яка ж користь людині, що здобуде ввесь cвіт, але душу свою занапастить?” (2).
Возлети на небеса, у версальські хоч ліса (3*),
Одягни одежу злотну,
Шапку царськую добротну,
Як у серці нуда, буде тобі біда... Читати повністю →