Завантаження
Василь Стефаник, "Шкільник"
В громадській канцелярії купа неспокійних, крикливих жінок. Спокійно лишень сидить коло стола жандарм із карабіном і війт. На долівці за війтом у кутичку сидить дуже обдертий хлопчина й оглядає чорненькими очима публіку.
— І чого ви, жінки, хочете від цего бахура?
— Ми хочемо, аби ви єго приперли, бо через него ані нам, ані дітей нашим нема в цім селі життя...
Закричали, заломили руки.
— Та кажіть, Тофанко, таже ви бігали до шандара...
— А вам ще богато вповідати треба за цего байстрюка?..