Завантаження

Василь Стефаник, "Побожна"

Семен та Семениха прийшли з церкви та й обідали — мачали студену кулешу в сметану. Чоловік їв, аж очі вилазили, а жінка почтиво їла. Раз по раз втиралася рукавом, бо чоловік кидав на неї цяточками слини. Таку мав натуру, що цьмакав і пускав слиною, як піском, в очі.
— Не можеш ту башту трохи приперти, не мож хліба з'їсти...
Семен їв і не припирав башти. Трохи його жінка вколола отим словом, але він возив далі сметану з миски.
— Чмакає, як штири свині...

Читати повністю →