Завантаження
Ігор Павлюк, "Засвітилась мені юним Місяцем"
Засвітилась мені юним Місяцем ліва сережка
І піщана коса потекла, як щасливий час.
"Біле тіло в пітьмі, як в безодню сповзаюча стежка",*
Де ледаче зітхання почнеться з твого плеча.
Це колись називали шаманством, тепер же — кайфом,
Правом першої ночі, зніманням… як хоч і де.
Про минуле, майбутнє казати тоді вже зайве...