Завантаження
Ігор Павлюк, "А зранку сипав сніг й домучувала совість"
А зранку сипав сніг й домучувала совість.
І ледве ліс терпів соснового себе.
Сатурнове кільце в очах тримали сови
Й кипіло в них вино підльодно голубе.
З неписаних часів пронизували кроки,
Звірині голоси й тоненький струм ріки.
А зранку сипав цвіт...