Завантаження
Анатолій Дрофань, "Журка із Сонцеграда"
Це трапилося в ті важкі роки, коли у нашому невеликому містечку Сонцеграді, на березі синього моря, хазяйнували фашисти.
Був вечір. Малий Васьо з мамою сиділи на ганку будиночка і дивилися на зоряне небо. Та раптом Васьо стрепенувся:
— Мамо, чуєш, журавлі летять. Значить, пора вже мені до школи. Пам'ятаєш, ти говорила, коли журавлі летітимуть у вирій, я піду вчитися.
У повітрі справді десь високо й далеко тремтіло бентежне, сумне:
— Кру... Кру.....