Завантаження
Антоніна Гармаш-Литвин, "Заклята гора"
Жила собі в одному селі дівчина із своєю старенькою матір'ю. Була в них однісінька хатинка, та клаптик поля. Та хоч і бідна хатка, а чепурнішої в селі не було. Вибілена, рівнесенько підведена, світилася чистими прозорими очима вікон, соромливо затуляючи їх вишиваними завісками. А в хаті ще краще: розкішні квіти сяяли чудернацькими голівками на комині. Чистенька долівка встелена пахучою травою, вікна зарушничені чудовими рушниками.
Та й сама дівчина, мов жива квітка...