Завантаження
Олег Паламарчук, "Як народжується сила"
Байстрюк без роду-племені, він імені не мав. Кожен звав його, як хотів, а найчастіше до нього зверталися "бидло". Жив нинішнім днем, про майбутнє не думав — у хлопця його не було. Все, що одержував за підневільну працю, байстрюк відносив у шинок і там пускав, як за вітром. Вино — це була його єдина втіха, у чарці він топив свої сльози. Животів, не бачачи ні просвітку, ні краю нужді.
Якось на світанку його розбудив барабанний дріб. Схопився байстрюк, вибіг на вулицю...