Завантаження

Ввечері, з тринадцятого на чотирнадцяте січня, споконвіку в нашому селі ходять "в цигани".
Дуже люблять цей вечір. Чекають. Зарання готуються. Чудять-бешкетують старі й малі.
Перевдягаються в що, хто може. Головне – аби не впізнали.
Замість маски, на голову – старі капронові панчохи, аби очі щось бачили. Стару зношену одежу, бо звичний щоденний одяг одразу впізнають. Дехто фарбує лице сажею – гарно маскується, зі смаком. Проте завтра довго відмивати прийдеться...