Завантаження
Євген Дмитренко, "Ласунчики"
Якось сиділо два найкращих друга на галявині, та й цукерки їли з однієї торбинки.
— О, полунична карамелька! Це ж моя улюблена цукерка! — мовив зайчик смакуючи смаколиком — Я б з десяток таких з'їв!
Подивився на нього його найкращий друг — сіренький вовчок, та й сказав:
— І куди б вони тобі влізли? Ти ж більше ніж п'ять не подужаєш!
Заплигало зайченя. Зачепили його слова товариша.
— То ти погано мене знаєш, друже! Я й двадцять цукерок зможу з'їсти!
— Двадцять? — з посмішкою запитав сіроманець...