Завантаження
Вероніка Черняхівська, "Мати"
Сіра ти сіра. Темна. Розхристана. Сльози не перли – рубіни кривавії.
Усмішка стомлена. Жалем повитая. Очи – ласкаві.
Слава зів’яла. Сіре мовчання. Таємне. Сміху не чути. Темно.
Діти, ой діти. Темні, замучені. Душі безкрилі – отрутою знаджені.
Погляди хворі. Скуті самітністю. Плечі обтяжені.
Люто-скажені соняшну радість убили…
Млисто. Темно, похило...