Завантаження
Нестор Чир, "Сон і ти"
...Вершилась страта. Хтось когось карав.
Сміялась доля голосом сопілки.
Ятрилась рана зламаної гілки
Старої яблуні. І стогін не вгавав.
Було все дивним, мов би інший світ,
І я — не я, якась сумна подоба...
...Вершилась страта. Хтось когось карав.
Сміялась доля голосом сопілки.
Ятрилась рана зламаної гілки
Старої яблуні. І стогін не вгавав.
Було все дивним, мов би інший світ,
І я — не я, якась сумна подоба...